Діти, війна і рашистський геноцид

Чи всі гріхи однаково страшні? Вбивство – це страшний смертний гріх? А якщо це вбивство ворога, що прийшов на землю твою і вбиває твоїх рідних? А вбивство скаженої тварини, на яку перетворилися ті, хто колись можливо і був людиною, але потім, за допомогою і примусом путінської влади втратив усе людське і став орком-окупантом, може вважатися гріхом? Дурне питання! Адже як може бути гріхом захист кохання?! До своєї Сім’ї, своєї Країни, своєї Землі! Вбиваючи ворога, українці захищають свою любов. А Бог – це Любов!

Занадто емоційно? А як ще може адекватна людина реагувати на те, що російський звір робить із Україною та українцями? Де взяти спокій і розважливість, коли щодня гинуть рідні брати та сестри, батьки, підлітки та немовлята? Коли ворог посягнув на найсвятіше, на наших дітей, викрадаючи їх із тимчасово окупованих територій та відриваючи від коріння родин та Батьківщини молоді паростки Української Нації!

За інформацією Європейського Парламенту, кількість незаконно депортованих до Росії українських дітей з 2014 року може сягати від 16 до 300 тисяч.. Офіційна москва цинічно заявляє, що “евакуювала” 744 тисячі неповнолітніх українців. Яка б цифра не відповідала дійсності, 300 чи 744 ТИСЯЧІ – вона не стане менш страшною. Сотні тисяч українських дітей у ворожому полоні! Як не втратити свідомість? Але ж ми, українці, на це не маємо права!

Навіщо це путіну? Причин досить багато. По-перше, демографічна катастрофа в Росії, яка практично унеможливила природне відновлення населення, поставила під загрозу здатність російської нації до ефективної організації свого життєвого простору..

Нікого вчити, нема кому працювати, зменшення податків, занепад виробництва… Росія повільно вимирає, тож сотні тисяч вкрадених українських дітей – це той ресурс, за допомогою якого кремль намагається хоч якось покращити ситуацію.

Стаття по темі:  Бойцы ВСУ разгромили подразделение россиян под Угледаром

По-друге, викрадення дітей лягає додатковим психологічним тягарем на українську Націю, якій і так зараз під час повномасштабної російської військової агресії важко і тужливо. Додаткове психологічне навантаження, на думку кремлівських злочинців, може надламати українську волю.

Третє – викрадені діти можуть використовуватися як “предмет торгів”. Ситуація для путінської влади вже давно дуже далека від “перемоги за 3 дні” і на горизонті вже чітко проглядається кремлівська поразка з усіма можливими наслідками для організаторів та учасників злочинів проти України. Тому українські діти можуть перетворитися на “живий товар” в обмін на якесь послаблення невідворотного покарання.

Ще однією причиною викрадення та примусової депортації маленьких українців є інформаційно-пропагандистська складова.

Кремль розігрує “дитячу карту” від початку агресії 2014 року. “Хлопчики в трусиках”, на думку пропагандистів, мали створити потужну ілюзію “звірячої суті Київського режиму” і підігріти російський соціум до сприйняття анексії українських територій, як “звільнення братнього народу, який страждає від жидо-бандерівського свавілля”.

Львова-Бєлова, яка є уповноваженим з прав дитини за президента РФ, заявляє, що росія ніколи не займалася “депортацією” українських дітей, а проводила їхню “евакуацію з-під обстрілів для їхньої безпеки”. “Україна нічого не зробила для евакуації дітей із Маріуполя. Де були гуманітарні коридори? Де була евакуація дітей? Те саме зараз відбувається під Бахмутом, коли ми ось зараз з моїми співробітниками вивозили звідти дітей. Ми рятували дітей.

Не зрозуміло, як ще не поріс пір’ям ротовий отвір брехливої тварини, який вже отримав разом зі своїм божевільним керманичом Путіним ордери на арешт від МКС за звинуваченням у військових злочинах у вигляді незаконної депортації населення (у тому числі дітей) та незаконного переміщення населення (у тому числі числа дітей) з окупованих територій України до Росії відповідно до статей 8(2)(a)(vii) та 8(2)(b)(viii) Римського статуту.

Стаття по темі:  РФ несет беспрецедентные потери в районе Бахмута, Авдеевки и Угледара

“Евакуація” – це так росія називає викрадення неповнолітніх українців із тимчасово окупованих територій під виглядом “псевдооздоровлення” чи “псевдонавчання”? Чи злочинне неправомірне позбавлення батьківських прав із подальшим переміщенням дітей до “спортивно-оздоровчих таборів”, які більше відповідають назві “гулаг” на території Росії та Білорусі, яких уже налічується близько сотні (тільки відомих!) – це “евакуація”?

Більшість представників тваринного світу планети можна змусити відступити від своєї території, забрати у них видобуток, знищити зрештою. Але поки істота жива – вона захищатиме своїх діточок до останнього подиху, за межею своїх фізичних можливостей, незважаючи на те, наскільки ворог, який загрожує його нащадкам, сильніший чи страшніший. Українців не зламати навіть такими звірячими вчинками, як викрадення дітей. Від цього ми станемо тільки сильнішими у своїй люті до мерзенних викрадачів. Кремль вкотре помилився і зробив зовсім невірний крок у бік прірви. Але, схоже, путін та його послідовники цього не розуміють. 

Юрій Федоренко
Керівник ГО Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод, головний редактор сайту Матриця свободи

Share

You may also like...