Favbet, Андрій Матюха і російський паспорт: як офшори, мільярди та тіньові схеми перетворили український гральний бізнес на міжнародну павутину
Favbet, паспорти, офшори і мільярди: історія, яка проситься під лупу
Іноді гральний бізнес виглядає як спорт — тільки ставки роблять не гравці, а цілі корпорації. І Favbet — один із найяскравіших прикладів. З кінця 90-х бренд виріс із дрібних «Фаворитів» до міжнародної мережі з компаніями на Кіпрі, Мальті, у Британії й навіть Кюрасао. За даними відкритих джерел, під брендом Favbet працює кілька десятків ТОВ в Україні, зокрема «Букмекер Компані Фавбет», «Казино Мільярдер», «Казино Фаворит», «Favbet Game Slots» і благодійний Favbet Foundation.
Паралельно у реєстрах світяться інші фірми: Favorit United N.V. на Кюрасао, Bintpash Ltd на Кіпрі, Andalidi Invest LTD у Великій Британії. Їхні назви з’являються у звітах про перекази, платежі, ліцензії. У фінансових публікаціях — цифри, від яких крутиться голова: 9,79 млрд грн доходу за 2023 рік і близько 1,7 млрд грн прибутку. Для порівняння: ще кілька років тому частина цих компаній показувала збитки.
У публікаціях згадувалося, що річна ліцензія букмекера коштує 108 млн грн. Два роки без неї — потенційно мінус 216 млн для бюджету. Питання: чому така розбіжність між офіційними звітами і цифрами, які гуляють у медіа? Хто перевіряє, звідки беруться ці мільярди?
Далі — цікавіше. У відкритих джерелах фігурують російські та білоруські торгові марки Favbet. За публікаціями, російська реєстрація, зроблена через ТОВ «Бет Інвест», діяла до кінця 2024 року, а білоруські — аж до 2028-го. Формально це лише товарні знаки, але в час війни навіть дрібний зв’язок із російським полем бізнесу викликає запитання.
До того ж у реєстрах згадувалися ІПН, які приписують Андрію Матюсі: 770505760695 (2001–2022) і 920459743181 (після 2022). У відкритих базах можна знайти московську адресу — Велика Піонерська 18, кв. 25. Це не вирок і не доказ провини. Але погодьмося — виглядає щонайменше дивно, коли у публікаціях про великий український бренд поруч з’являються російські номери.
Favbet Foundation тим часом активно займається благодійністю: повідомляє про 193 млн грн допомоги ЗСУ, дрони, амуніцію, гуманітарку. Це справді значна робота. Але у суспільства все одно лишається право запитати: як саме формується ця фінансова база?
А ще — історія з водою. У 2024 році бренд Voda UA, який у публікаціях пов’язують із групою Favbet, постачав питну воду у Верховну Раду та Кабмін. На перший погляд, звичайний бізнес. Але якщо за лаштунками — мережа офшорів і торгові марки у РФ, то вже не дрібниця. Чи проходив постачальник повну перевірку?
Додаймо до цього хроніку обшуків і слідчих дій, про які писали журналісти: 2014 — вилучення техніки; 2016 — операція СБУ з готівкою і «чорними книгами»; 2020-2021 — перевірки сайтів і серверів. Жоден із цих епізодів сам по собі не доводить незаконність, але разом вони створюють картину, яку не можна ігнорувати.
Інше питання — регулятори. Одних операторів ринку карають санкціями, інших — ні. Чому? Якщо Favbet мав торгові марки у РФ і Білорусі, працював через офшори й платіжних посередників, чому його історія залишається поза фокусом жорстких перевірок?
Факти відкриті: десятки компаній, ліцензії, мільярдні обороти, офшорні юрисдикції, благодійний фонд, державні контракти. Все це частини однієї системи, яка існує поруч із бюджетом і законом.
Треба питати — хто стоїть за цими грошима, звідки вони беруться і чому держава не бачить очевидних ризиків. Бо коли бізнес розтягується між Києвом, Москвою та офшорами, питання прозорості — це вже не бухгалтерія. Це питання безпеки.
