Скільки коштує життя бійця: економіка полігонного обладнання

Питання не філософське, а цілком конкретне. Боєць з поганою підготовкою витрачає втричі більше боєприпасів, має втричі вищі шанси загинути в бою, втричі нижчу ефективність виконання завдань. Рахунок простий.

Коли Міноборони виділяє бюджет на оборону, більшість грошей йде на “залізо” – зброю, техніку, боєприпаси. На підготовку особового складу зазвичай залишається менше. Але якщо подивитись на віддачу від інвестицій, підготовка дає один з найвищих показників.

Реальна вартість неефективного тренування

Давайте порахуємо. Боєць з базовою підготовкою витрачає в середньому 15-20 патронів, щоб вразити одну ціль в бойових умовах. Добре тренований стрілець – 5-7 патронів. Різниця – утричі.

Помножте на тисячі бійців, на сотні тисяч пострілів. Виходять тонни боєприпасів, які просто розстрілюються в повітря. А боєприпаси зараз дефіцит, їх не вистачає.

Але головне навіть не патрони. Погано підготовлений підрозділ несе більші втрати. Статистика з АТО показує: частини, які пройшли якісну підготовку, мають у 2-3 рази менше санітарних втрат при виконанні схожих завдань.

Втрата бійця – це не лише трагедія. Це ще й величезні витрати на підготовку нового, втрата досвіду, зниження боєздатності підрозділу. З економічної точки зору, інвестиція в якісне навчання окупається багаторазово.

Продуктивність полігону

Скільки бійців можна підготувати на одному полігоні за місяць? Це ключова метрика ефективності.

Старе стрільбище з ручним управлінням мішенями: взвод з 30 чоловік тренується півдня, робить 4-5 вправ. Виходить 60-70 бійців на день максимум, якщо працювати з ранку до вечора.

Полігон з радіокерованим обладнанням: той самий взвод за півдня робить 12-15 вправ, або можна тренувати одночасно два взводи. Виходить 120-150 бійців на день.

Різниця вдвічі. Це означає, що за той самий період часу, на тій самій території можна підготувати вдвічі більше людей. Або підготувати ту саму кількість людей удвічі якісніше.

З точки зору економіки – віддача від інвестицій збільшується вдвічі. Це вже серйозний аргумент для тих, хто розподіляє бюджет.

Персонал: один замість шести

Традиційне стрільбище: п’ять солдатів в окопах керують мішенями, один інструктор координує. Шестеро людей зайняті лише забезпеченням роботи полігону, не рахуючи тих, хто безпосередньо тренується.

Стаття по темі:  Ринок б/у ГБО: чи варто купувати вживане обладнання?

Радіокероване полігонне обладнання: один оператор з пультом керує всім. П’ятеро звільнились для інших завдань.

Економія на зарплатах, харчуванні, проживанні п’яти чоловік. Помножте на кількість полігонів по країні, помножте на місяці і роки експлуатації. Сума виходить серйозна.

Але головне навіть не гроші. Це п’ять бійців, які можуть виконувати бойові завдання замість того, щоб сидіти в окопах на стрільбищі. Під час війни кожен боєздатний чоловік на вагу золота.

Модернізація vs нова закупівля

Реальність оборонного бюджету: грошей завжди менше, ніж потреб. Треба вибирати пріоритети і шукати оптимальні рішення.

Нова мішенева установка від “Металоконструкції” коштує умовно 100 тисяч гривень (точну ціну не афішують, залежить від моделі). Модернізація старої радянської установки – 30-35 тисяч.

За ціну трьох нових можна модернізувати десять старих. Функціонал майже однаковий – радіоуправління, датчики влучень, сучасна електроніка. Різниця лише в механіці, але радянське залізо міцне, служить десятиліттями.

Для військової частини з бюджетом на оснащення одного полігону це означає вибір: три нові установки або десять модернізованих. Десять – це більша площа покриття, більше можливостей для різноманітних вправ.

Окупність модернізації – 2-3 роки за рахунок підвищення продуктивності полігону. Потім чисті заощадження.

Експлуатаційні витрати

Закупівельна ціна – це лише початок. Обладнання має працювати десятиліттями, і протягом цього часу потрібен сервіс, ремонти, запчастини.

Старе дротове обладнання: постійні проблеми з кабелями, реле, електродвигунами. Треба штат електриків, склад запчастин, час на ремонти. Полігон регулярно простоює через технічні поломки.

Сучасне радіокероване: менше рухомих частин, захищена електроніка (IP65), модульна конструкція. Зламалось щось – замінив блок, працює далі. Не треба великого штату обслуги.

За 10 років експлуатації різниця у витратах на обслуговування може перевищити первісну вартість обладнання. Дешеве старе обладнання в довгостроковій перспективі виявляється дорожчим.

Енергетика

Не найочевидніший фактор, але теж має значення. Полігони працюють цілий день, споживають електрику.

Стаття по темі:  CNN: В США не ожидают, что американское оружие изменит ситуацию на фронте

Старі електродвигуни радянських установок – енергоємні, неефективні. Сучасні – економічніші плюс можливість автономної роботи від акумуляторів.

Для віддалених полігонів без централізованого електропостачання це критично. Раніше треба було везти генератор, паливо. Зараз можна поставити сонячні панелі (це в планах у “Металоконструкції”), зарядити акумулятори – полігон автономний.

Економія на паливі, логістиці, обслуговуванні генераторів. Плюс екологічність, хоча це зараз не найголовніший фактор.

ROI для військового бюджету

Return on Investment – співвідношення ефекту до вкладених коштів. Для полігонного обладнання це можна порахувати.

Інвестиція: вартість обладнання + встановлення + навчання персоналу. Умовно 3-5 мільйонів гривень на оснащення повноцінного полігону.

Віддача:

  • Вдвічі більше підготовлених бійців за той самий час
  • Вища якість підготовки = менші втрати в боях
  • Економія на персоналі (5 чоловік звільняються)
  • Нижчі експлуатаційні витрати
  • Менше витрат на ремонти і простої

Окупність – 3-4 роки. Після цього чисті заощадження протягом усього терміну служби обладнання (15-20 років).

Для порівняння: один танк коштує 100+ мільйонів. За ці гроші можна оснастити 20-30 полігонів, підготувати десятки тисяч бійців. Що дасть більший ефект для обороноздатності?

Регіональне фінансування

Цікавий тренд останніх років: області почали самі інвестувати в полігони. Не чекають коштів від центру, виділяють з місцевих бюджетів.

Вінницька область модернізувала чотири полігони. Волинська – три. Хмельницька оснастила всі основні бази підготовки тероборони. Сумарно це десятки мільйонів гривень обласних коштів.

Економічна логіка проста: якісно підготовлена тероборона – це безпека регіону. У разі загрози область зможе захиститись самостійно, не чекаючи підкріплення з центру.

Плюс після війни це інфраструктура, яка залишиться. Полігони використовуватимуть для підготовки правоохоронців, спортсменів, інших структур. Інвестиція довгострокова.

Імпортозаміщення

Український виробник vs імпорт. Економічно це теж важливо.

Імпортне обладнання: вища закупівельна ціна, митні процедури, транспортування, валютні ризики, складний сервіс, залежність від зовнішніх постачальників.

Українське: конкурентна ціна, немає митних та логістичних накладних витрат, швидкий сервіс, незалежність від імпорту, підтримка вітчизняної економіки.

Стаття по темі:  ЗМІ: до кінця року в РФ буде гострий дефіцит снарядів, артилерії та бронетехніки

Гроші, витрачені на закупівлю українського обладнання для полігонів, залишаються в країні. Це робочі місця, податки, розвиток технологій. При імпорті ці гроші йдуть за кордон.

Стратегічно – незалежність. Іноземний постачальник може відмовитись від контракту з політичних причин, через санкції, просто через логістичні проблеми. Вітчизняний виробник завжди на зв’язку.

Життєвий цикл 20+ років

Обладнання від “Металоконструкції” розраховане на довготривалу експлуатацію. Металоконструкції з антикорозійним покриттям не бояться погоди. Електроніка модульна – можна поступово оновлювати окремі блоки.

Первісні інвестиції розподіляються на 20+ років використання. Річна амортизація виходить мінімальною. При цьому функціональність можна підтримувати на сучасному рівні завдяки модульності.

Післявоєнне використання додає економічної доцільності. Полігони служитимуть для підготовки професійних військових, резервістів, правоохоронців. Можливо, навіть для комерційного використання – спортивна стрільба, тренування охоронних структур.

Порівняння з аналогами

Німецьке або американське обладнання технічно може бути трохи досконалішим. Але різниця в ціні – 1,5-2 рази. Функціонал часто надлишковий для потреб української армії.

Китайське дешевше, але якість під питанням. Економія на закупівлі обертається витратами на ремонт і заміну.

Житомирська “Металоконструкція” – оптимальне співвідношення ціна/якість/сервіс. Не найдешевші, але надійні. Сервіс швидкий, запчастини доступні, технічна підтримка працює.

Для держбюджету це означає: гроші витрачені ефективно, обладнання працює, віддача максимальна.

Математика на службі перемоги

Економіка оборони – це не абстрактні цифри. Це конкретні рішення, які впливають на боєздатність армії і врешті-решт на результат війни.

Інвестиції в полігонне обладнання мають один з найвищих показників віддачі серед усіх категорій оборонних витрат. Краще підготовлені бійці = менші втрати, вища ефективність, менші витрати боєприпасів.

Житомирська “Металоконструкція” пропонує економічно ефективні рішення для оснащення полігонів. Від нового обладнання до модернізації старого. Від простих рішень для обмежених бюджетів до комплексного оснащення великих навчальних центрів.

У часи війни кожна гривня має працювати на перемогу. І полігонне обладнання – один з тих напрямків, де правильні інвестиції сьогодні приносять конкретний результат завтра.


Розрахунок вартості оснащення: metalokonstruktsiya.com.ua, +380984782132

Share

You may also like...