Захворювання молочних залоз


Хвороби молочних залоз виникають у жінок у різні вікові періоди та з різних причин. Серед патологій трапляються вроджені аномалії розвитку, запалення, фіброзно-кістозні зміни, доброякісні та злоякісні пухлини. Сьогодні більшість захворювань молочних залоз успішно лікуються. Для розпізнавання патології на ранній стадії та сприятливого прогнозу необхідно систематично проводити самоконтроль грудей, проходити профілактичний огляд у мамолога наприклад в центрі DeltaDed https://delta-med.com.ua/directions/mamologiya/ щорічно або частіше за наявності скарг.

Коли звертатись до лікаря?

Діагностику, лікування та профілактику захворювань молочних залоз здійснює мамолог. Профілактичний огляд необхідний всім жінкам з періодичністю щорічно навіть за відсутності скарг підтримки здоров’я грудних залоз. Це найефективніший захід профілактики раку грудей.

Крім профілактичної мети, до мамолога необхідно звернутися з появою неприємних відчуттів:

  • хворобливості у грудях,
  • наявності ущільнень,
  • виразок і висипки на шкірі грудей,
  • збільшенні та болючості пахвових та підключичних лімфовузлів,
  • деформації грудей або сосків,
  • виділення з сосків,
  • набряк грудей.

Це лише деякі симптоми захворювань молочних залоз, які не можна залишати поза увагою. Будь-які відхилення від норми вимагають звернення до лікаря.

Жінкам, які планують вагітність, краще завчасно відвідати мамолога, щоб пройти повне обстеження. Жінки з настанням менопаузи повинні регулярно спостерігатись у мамолога, оскільки з віком збільшується ризик пухлинних захворювань.

Види захворювань молочної залози

Умовно всі патології грудних залоз можна поділити на доброякісні та злоякісні. З доброякісних захворювань розглянемо лише ті, що виникають найчастіше. Це фіброзно-кістозна хвороба, мастит, кіста, аденома, ліпома та внутрішньопротокова папілома. До злоякісних хвороб відносять рак молочної залози. Окремо виділяють захворювання сосків – запалення та екзема.

Мастит


Це запальний процес у тканинах грудних залоз. Виникає при інфікуванні стафілококом. Збудники також проникають у молочну залозу зі струмом крові з осередків хронічної інфекцій — дихальних та сечовивідних шляхів, статевої системи, ротової порожнини.

Мастит визначають у 85% первородящих і вперше здійснюють грудне вигодовування. Це з застоєм молока, порушенням техніки лактації, утворенням тріщин і ерозій навколо сосків, що є вхідними воротами проникнення інфекції.

За характером течії мастит буває гнійний та негнійний. Негнійний мастит починається з тяжкості, дискомфорту, болю, що розпирає, у уражених грудях. У міру прогресування хвороби біль змінюється колючими та ріжучими відчуттями. Одночасно відчувається слабкість, нездужання, озноб, біль голови, температура підвищується до +38–38,5°С.

Інфекційний мастит проявляється інтенсивною хворобливістю грудей. На початку захворювання груди виглядають збільшеними, жінки скаржаться на високу температуру 38°С, озноб, тяжкість та болючість з боку ураженої залози. Через 3-4 дні стан ускладнюється, наростає температура до 39-40 ° С, груди різко збільшується в розмірах, шкіра стає синюшною. Сосок втягнутий, при натисканні утворюються гнійні виділення з неприємним запахом.

При неконтрольованому перебігу гнійне запалення призводить до формування абсцесу молочної залози. Це обмежена гнійна порожнина у тканинах грудної залози. Захворювання протікає важко, з вираженим болем, почервонінням та набряклістю грудей, гнійними виділеннями. Навіть легкі дотики супроводжуються сильним болем. Сосок та альвеоли збільшені за рахунок набряку.

Доброякісні пухлини

Доброякісні новоутворення виявляють у 30-70% жінок. Вони характеризуються повільним зростанням, відсутністю агресивності. За ступенем диференціації та функціонування практично не відрізняються від здорових клітин.

Найчастіше мають капсулу, що обмежує, не поширюються на навколишні тканини і органи. Зазвичай добре піддаються лікуванню. Розміри, будова, вміст бувають різними в залежності від давності та причин виникнення пухлини, її місця розташування.

Важливо! Доброякісні новоутворення підвищують ризик розвитку онкології. Деякі початкові стадії раку маскуються під доброякісні пухлини.

Більшість доброякісних новоутворень формується внаслідок порушення гормонального балансу, коли виникає надлишок жіночих статевих гормонів – естрогенів.

Основні провокуючі фактори:

  • клімактеричний період,
  • пізніше або ранній наступ менструації,
  • часте переривання вагітності або її відсутність до 35 років,
  • відмова від грудного вигодовування або тривалий період лактації понад 12 місяців,
  • нерегулярне статеве життя або його відсутність взагалі,
  • безконтрольний тривалий прийом гормональних препаратів

Сприятливим тлом для виникнення пухлини є травми руди, захворювання щитовидної залози, печінки та жовчних шляхів, цукровий діабет.

Негативно позначаються на стані молочних залоз і привертають до появи пухлинних утворень жіночі захворювання:

  • аднексит (запалення яєчників та придатків матки),
  • синдром полікістозних яєчників,
  • рясні та регулярні маткові кровотечі,
  • мастит (запалення молочних залоз),
  • міома матки (доброякісне новоутворення в матці),
  • оофорит (запальний процес яєчників),
  • ендометрит (запалення внутрішнього слизового шару матки – ендометрія).
Стаття по темі:  7 причин обрати шокер для самозахисту

Ризик формування утворень пов’язаний з ожирінням, алкогольною та хімічною інтоксикацією, курінням, неправильним харчуванням, психоемоційною перевтомою, постійними стресами.

До доброякісних пухлин відносять кісту, липому, аденому, внутрішньопротокову папілому, фіброзно-кістозну мастопатію.

Липома чи жировик

Це доброякісне новоутворення із жирової тканини. Має різні розміри, повільне зростання, ніколи не трансформується у злоякісну пухлину. Швидкість зростання різна. Одні існують роками, не збільшуючись у розмірі, інші виявляють ознаки активного зростання.

Ліпома, як правило, обмежена капсулою, має еластичну структуру, круглу форму та чіткі межі, безболісна. Рухома при пальпації. У розмірах досягає від 1 до 10 см і більше. У тому випадку, якщо жировик без капсули, він не має чітких контурів, спаяний зі шкірою, неправильної форми.

Переважно трапляється у жінок після 40 років. Часто має безсимптомний перебіг. Шкіра над жировиком не змінена. Вузли невеликого розміру іноді не промацуються і виявляються випадково під час планового профілактичного УЗД молочних залоз. Великі ліпоми деформують груди, викликають незначну болючість та дискомфорт при носінні бюстгальтера, натисканні на область ураження.

Внутрішньопротокова папілома

Це сосочкоподібні розростання, сформовані з епітелію проток грудної залози. Розвиваються в будь-якому відділі протокової системи і розташовуються в зоні над ареолою (центральні) і на периферії залози (периферичні). Бувають одиночні та множинні. Їх розміри коливаються від кількох міліметрів до 2 см. Внутрішньопротокові папіломи здатні перероджуватися в рак, особливо множинні.

Перші клінічні прояви – виділення із сосків різного характеру. З соска виділяється біла, прозора, зелена рідина, із домішками крові. Пальпуються лише розростання, розташовані у головній протоці. На дотик відчувається, як еластичне ущільнення округлої форми, болісне при натисканні.

Фіброзно-кістозна мастопатія

Це патологічні зміни в тканинах грудної залози з порушенням співвідношення епітеліальних та сполучнотканинних клітин. Буває дифузна форма – розростання залізистої або фіброзної тканини у вигляді вузликів, що не оформилися, і вузлова – утворення вузлів і кіст у тканинах.

Пухлина може розростатися навколо і всередину проток або обох типів. Найчастіше формується у жінок віком 20–30 років та 40–50 років. Фіброзно-кістозна мастопатія схильна до озлоякісності.

Пухлина щільна, безболісна, діаметром 5-6 мм, і часто виявляється жінкою самостійно при самообстеженні. При розростанні освіти та здавлюванні нервових закінчень з’являються хворобливі відчуття. Біль частіше двосторонній, найбільш виражений у середині або другій половині менструального циклу. З початком менструальних кровотеч больовий синдром поступово стихає.

Кіста


Це об’ємне патологічне новоутворення, заповнене рідким вмістом, і обмежене капсулою від навколишніх тканин. Для неї характерні структурні зміни молочних залоз, проток та часток залози, нерівномірне розростання сполучної тканини.

Новоутворення має чіткі межі, округлу, рідше неправильну форму, і в міру накопичення в ній рідкого вмісту збільшується в розмірах, досягаючи в діаметрі від кількох міліметрів до кількох сантиметрів.

За структурою кістозні порожнини поділяють на звичайні та атипові. Звичайна кіста – це гладка капсула з м’якою та еластичною структурою, заповнена рідиною. Тривалий час не поводиться клінічно. Для атипової форми властива наявність ділянок звапніння в м’яких тканинах грудей (кальцинатів), жорстка структура, схильність до запалення, болючість.

Макрокісти можна виявити при самообстеженні грудей у ​​вигляді болючого або безболісного вузла. Первинна ознака наявності кістозної освіти – біль у молочній залозі. Біль відчувається, як ниючий, розпираючий, колючий, віддає в шию, плече, пахву западину, підребер’я, спину. Візуально визначають набряк грудей, набухання, збільшення однієї або обох молочних залоз.

При обмацуванні простежуються невеликі рівномірні ущільнення у грудях із чіткими контурами. Рідше кістозні порожнини мають неправильну форму, зернисту або дольчасту структуру. При натисканні на соски виділяється прозора чи біла рідина, гній, що може бути пов’язане з наявністю внутрішньокістозних утворень.

Аденома

Це доброякісна пухлина у тканинах молочних залоз, сформована із клітин залозистого епітелію. Розвивається як одиночного чи множинних утворень у одному чи обох органах одночасно.

Довідка! З настанням клімактеричного періоду залозиста тканина молочних залоз поступово заміщається фіброзною та жировою, тому пухлина практично ніколи не з’являється після 40 років. Проте можливі рецидиви вже існуючих утворень.

Стаття по темі:  Швеция предоставит Украине новую партию противотанкового оружия

Відповідно до класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я виділяють дві аденоми соска та п’ять видів – молочної залози:

  • Сирингоматозна. Формується в області соска та альвеоли, розвивається з клітин епітелію потових залоз. Найчастіше виявляється в одній грудях.
  • Тубулярна. Пухлина з чіткими межами, що щільно прилягають один до одного трубочками, візуально нагадує структуру часточок молочної залози. Внутрішню частину трубних проток вистилає два ряди епітелію.
  • Аденома соска. Пухлина знаходиться всередині молочних проток соска та навколососкової зони. Характеризується утворенням множинних вогнищ розростань. Можливе злоякісність. Діагностують у жінок віком понад 45 років.
  • Апокринна. Має подібність до тубулярної аденоми, але відрізняється від неї структурою епітелію — залізисті клітини молочної залози стають схожими на клітини потових залоз.
  • Лактуюча. Гормональні порушення у період вагітності та грудного вигодовування створюють сприятливі умови для розростання залізистої тканини, утворення аденоми. Зазвичай пухлина самостійно розсмоктується після припинення лактації.

Вкрай рідко у практиці мамолога зустрічається плеоморфна аденома (пухлина потових і сальних залоз).

Рак молочної залози

Це злоякісне новоутворення грудних залоз. Ракові клітини відрізняються незрілістю, здатністю до неконтрольованого зростання, розмноження, проникнення в навколишні тканини з формуванням метастазів. Прогноз залежить від форми захворювання та своєчасно розпочатого лікування.

До формування пухлини привертають несприятливі зовнішні чинники, ендокринні захворювання, гінекологічні патології. Найбільш серйозні фактори ризику – це спадковість по материнській лінії та вік старше 40 років.

Довідка! У жінок старше 40 років рак молочної залози виявляють у 180 випадках із 1000, при цьому з віком частота захворюваності неухильно зростає.

Рак має понад 30 форм. Буває протокова пухлина росте всередині протока грудної залози, і часточковий розвивається в часточці залізистої тканини (місце, де утворюється молоко).

Онкологічний процес проходить кілька стадій розвитку, які описують основне вогнище пухлини, наявність метастазів:

  • Нульова стадія. Рак клінічно не визначається. За своєчасного лікування прогноз на одужання 100%.
  • Перша стадія. Ракові клітини поширюються межі епітелію, у своїй не впливають на організм.
  • Друга та третя стадії. Пухлина проростає у сусідні тканини, вражає лімфатичні вузли, не торкаючись здорових органів.
  • Четверта стадія. Прогресуючий чи метастатичний рак. Формуються метастази – вторинні осередки патологічного процесу. Тривалість життя вимірюється у місяцях, іноді тижнях.

Помірний постійний біль у грудях, дискомфорт, тяжкість, що наростає до вечора, можуть бути єдиними симптомами на ранній стадії раку молочної залози. Ці прояви неспецифічні, тому часто залишаються поза увагою чи приймають їх за інше захворювання.

Підозра на онкопатологію виникає, коли біль стає болісним, призводить до безсоння, поширюється на пахвові западини. При зовнішньому огляді виявляють втягнуті соски, зморшкувату шкіру на грудях, прощупуються ущільнення. Збільшено надключичні та пахвові лімфатичні вузли. Якщо у вас такі симтоми негайно зверніиться до онколога
https://delta-med.com.ua/directions/onkolohiya/.

Хвороби сосків

Одна з найпоширеніших патологій – екзема сосків або алергічний дерматоз. Виникає на тлі травм та пошкодження сосків у період грудного вигодовування, постійних стресів, схильності до алергічної реакції.

Клінічно визначають за сверблячими висипаннями в зоні сосків і навколишніх ареол, сухості, лущення та багряної шкіри. Болючі відчуття з’являються з першого дня, мають різну інтенсивність, посилюються при грудному вигодовуванні. У міру одужання біль стихає, змінюється інтенсивним свербінням.

У практиці мамолог часто зустрічається запалення сосково-ареолярного комплексу. Захворювання викликає інфекція, застій молока, травми грудей, внутрішньопротокові папіломи.

Симптоми запалення соска:

  • нагрубання та ущільнення,
  • почервоніння шкіри навколососкової області,
  • набряклість уражених грудей,
  • поява рідких виділень (кров’янистих, прозорих, гнійних).

Біль постійний або виникає при стисканні соска, найбільш інтенсивний в області ареоли, але може поширюватися на всі груди. При бактеріальному та вірусному запаленні сосків підвищується температура до 38°С, збільшуються пахвові та шийні лімфовузли.

Діагностика захворювань молочної залози

При підозрі на патологію грудних залоз необхідна консультація мамолога.

При первинному зверненні лікар оглядає молочні залози, оцінює їх симетричність, видозміни шкіри, розміри надключичних та шийних лімфовузлів, наявність виділень із соска.

З розмови з пацієнтом уточнює скарги, які умови передували їх появі, фактори ризику (неблагополучна спадковість, ендокринні захворювання, травми).

Для доповнення даних зовнішнього огляду призначають лабораторні аналізи:

  • дослідження складу відокремлюваного із соска;
  • клінічний аналіз крові;
  • тест на онкомаркери СА 15-3 (речовини, що виробляють пухлинні клітини);
  • дослідження гормонів щитовидної, підшлункової залози, надниркових залоз, статевих гормонів.
Стаття по темі:  Автомобіль на допомогу ЗСУ – Анастасія Гаврильченко продовжує допомагати боронити країну

  • Мамографія . Рентгенологічне дослідження тканин молочної залози та лімфатичних вузлів, що дозволяє визначити природу пухлини, наявність кальцинатів (ділянок відкладення солей у тканинах молочної залози).
  • УЗД молочних залоз . Дає інформацію про структуру, розміри, місце розташування, форму і протяжність новоутворень. Інформативно у діагностиці мастопатії, маститу, абсцесів, кіст, пухлин у ділянці грудних залоз. УЗД з допплерографією оцінює стан та швидкість кровотоку.
  • Дуктографія. За допомогою рентгенологічного сканування пайових молочних проток визначають їх прохідність і розгалуженість, пухлинні утворення, кістозні порожнини. Рекомендована за наявності виділень із сосків, підозрі на фіброзно-кістозну хворобу.
  • Біопсія . Якщо під час обстеження було виявлено новоутворення, призначають гістологічний аналіз визначення наявності чи відсутності ознак озлокачества. Під місцевою анестезією за допомогою голки та шприца збирають достатню кількість рідкого вмісту.
  • Пневмокістографія. Це рентгенологічне дослідження рідкого вмісту кісти, за допомогою якого отримують відомості про її структурні особливості, наявність внутрішньокістозних утворень (бородавок, папілом, злоякісних клітин).

За потреби лікар залучає інших фахівців: інфекціоніста, онколога, хірурга, травматолога, ендокринолога.

Важливо! Інструментальні дослідження рекомендовано виконувати на 5-11 день менструального циклу, у жінок у менопаузальному періоді – у будь-який час.

Лікування захворювань молочних залоз

Курс лікування становить мамолог у разі конкретного пацієнта, враховуючи механізм виникнення та тяжкість перебігу патології.

Використовують різні методи консервативної терапії ізольовано або у комбінації один з одним:

  • Нестероїдні протизапальні засоби, аналгетики. Призначають при інтенсивному болі та запаленні, для зменшення набряклості.
  • Гормони. Необхідні відновлення гормонального дисбалансу. Показання – комплексне лікування доброякісних утворень у порожнині грудної залози.
  • Антибіотики. Їх застосування виправдане у разі бактеріальної інфекції. Препарат вибирають з урахуванням даних бактеріологічного дослідження, приймають курсом від 7 до 10 днів.
  • седативні препарати. Коригують емоційний стан, нормалізують нічний сон, надають заспокійливий ефект.
  • Вітаміни, загальнозміцнюючі засоби. Полегшують біль при тривалому больовому синдромі, допомагають заповнити потреби організму в поживних речовинах.

Консервативне лікування доповнюють ЛФК, фізіотерапією, дієтотерапією, санаторно-курортним лікуванням. Якщо причина захворювання молочних залоз – застій молока, то проводять розціджування, масаж молочної залози, навчають техніці годівлі.

Кісти без розростань та ущільнень, розміром не більше 2 см піддаються атравматичним методам лікування:

  • Пункції. Під місцевою анестезією в центр порожнини вводять голку, видаляють шприцом рідину в повному обсязі. Стіни освіти злипаються, кіста зникає.
  • Склерозування. Через прокол під УЗ-контролем за допомогою шприца евакуюють рідину. Далі в кістозну порожнину вводять ліки, що викликають склеювання порожнинних стінок.
  • Лазерної вапоризації. Це руйнування рідини та пошкоджених ділянок лазерним променем, без порушення цілісності здорових тканин. Під місцевою анестезією в порожнину кісти встановлюють голку, якою вводять світлодіод.
  • Озонотерапія. Спорожнену порожнину промивають антисептичним розчином, і через голку заповнюють озоно-кисневою сумішшю, під дією якої склеюються стінки кісти, приходить в норму мікроциркуляція, припиняється запальний процес.

Хірургічним шляхом січуть доброякісні пухлини у тканинах грудної залози, які не піддаються консервативному лікуванню. При гнійному запаленні розкривають гнійне вогнище з подальшим його спорожненням та дезінфекцією. Хірургічному розсіченню підлягають великі гематоми, що виникли після травм грудей.

Абсолютне показання до хірургічного лікування – рак молочної залози. При виявленні онкопатології на ранній стадії можливо обмежитися органозберігаючої операцією, в ході якої видаляють 8/6 частину органу та патологічно змінені тканини.

Профілактика захворювань молочних залоз

Для профілактики та раннього виявлення патологій грудних залоз важливо періодично проходити огляд у мамолога та гінеколога. Жінкам віком понад 35 років рекомендовано виконувати УЗД молочних залоз раз на рік, мамографію — раз на два роки.

Необхідно в домашніх умовах щомісяця проводити самообстеження грудей, звертати увагу на наявність сторонніх ущільнень, появу хворобливості, зміну форми грудей, виділення із сосків.

До факторів, які знижують ризик виникнення захворювань на груди відносять:

  • правильний підбір бюстгальтера,
  • попередження травм грудей,
  • раціональний вибір контрацепції,
  • ретельне спорожнення молочних залоз у період лактації,
  • дотримання гігієнічних правил,
  • санація осередків хронічної інфекції.

Наявність новоутворень у тканинах молочної залози є протипоказанням для відвідування лазні, сауни, солярію. Корисно для здоров’я чергувати режим праці та відпочинку, вести здоровий спосіб життя, обмежити алкоголь та цигарки, уникати абортів.

Share

You may also like...