Діагностика ВІЛ на ранній стадії
ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) може тривалий час не проявлятися симптматично. Але при цьому він атакує організм людини та призводить до серйозних наслідків, пригнітаючи імунну систему. Ефективною зброєю у боротьбі та стриманні його розвитку є своєчасна діагностика та терапія. Тому лікарі радять періодично здавати аналіз на ВІЛ, навіть якщо здається, що в цьому немає потреби.
Що саме показує дослідження на ВІЛ на ранніх стадіях, як проводиться та скільки коштує можна дізнатися тут https://nikolab.com.ua/uk/prices/1181-2/.
Чому важлива рання діагностика ВІЛ?
ВІЛ належить до ретровірусів, тобто він вбудовує свою РНК в ДНК людської клітини та повністю змінює її інформацію під свої потреби. Мішенню для вірусу є клітини-імуноглобуліни, переважно Т-лімфоцити, які відповідають за формування та підтримку імунітету на клітинному рівні.
Після попадання в клітину вірусний фермент синтезує свою ділянку ДНК, після чого добудовує другий комплементарний ланцюг. Уражена ДНК потрапляє в ядро лімфоцита та вбудовується в його генний апарат, після чого клітина починає використовуватися ВІЛ як донорський матеріал з виділенням з неї ділянок з вірусним кодом. При цьому уражена клітина продовжує ділитися, але нові клітини вже уражені вірусом. Пізніше провірус починає руйнувати клітину на вірусні фрагменти.
З моменту зараження імунна клітина сповільнює свою роботу, а після розщеплення вірусом вона гине. При цьому організм хворого стає беззахисним до будь-яких патогенних мікроорганізмів. Тому навіть умовно-патогенні мікроорганізми можуть спровокувати тяжкі захворювання та смерть хворої людини.
Традиційна діагностика ВІЛ-інфекції – лабораторний аналіз венозної крові, який дозволяє:
- встановити факт інфікування та почати терапію на ранньому етапі розвитку хвороби;
- визначити стадію захворювання та спрогнозувати його перебіг;
- допомагає контролювати хід терапії та попередити перехід у СНІД.
Раннє виявлення інфікування ВІЛ дає змогу розпочати терапію для «вгамування» вірусу. Тому чим раніше його буде діагностовано, тим меншому навантаженню буде піддаватися імунна система пацієнта.
Опосередковано на наявність вірусу в організмі може вказувати загальний аналіз крові. У його результатах характерні відхилення від норми у кількості еритроцитів, лейкоцитів та лімфоцитів. В таких випадках зазвичай лікар призначає додаткове обстеження.
Які аналізи проводяться для діагностики ВІЛ?
Найбільш достовірним є дослідження венозної крові наступними способами:
- ІФА (імунноферментний аналіз). Під час його проведення визначається кількість вірусу в сироватці крові. Аналіз може виявити антитіла до обох різновидів ВІЛ. Щоб їх визначити, кров пацієнта з’єднується з білком, у якому міститься вірус. При багаторазовій стійкій реакції сироватки крові з реагентом та виробленні антитіл ставиться позитивний висновок. ІФА проводять повторно для того, щоб перевірити ситуацію. І лише у разі двох позитивних висновків лікар підтверджує діагноз ВІЛ.
- Імунний блоттинг. Це більш тривалий, але точний спосіб визначення ВІЛ в організмі. Він поєднує в собі метод ІФА з попереднім поділом збудника з використанням електрофорезу. Цей метод є більш чутливим та специфічним.
Існують також експрес-тести, які можна використовувати в домашніх умовах для отримання швидкої відповіді. Матеріалом для їх проведення є слина або сеча, але вони не є досить інформативними, а отримані дані не можуть використовуватися для підтвердження діагнозу.
Пройти обстеження на наявність вірусу імунодефіциту людини можна в лабораторії Ніколаб https://nikolab.com.ua/uk/. Його варто регулярно проходити людям з високим ризиком зараження, наприклад, при наявності захворювань, що мають однаковий з ВІЛ шлях поширення (вірусні гепатити, інфекції, що передаються статевим шляхом). Також діагностика показана тим, хто мав незахищений статевий акт, вживає ін’єкційні наркотики, медичним працівникам, які напряму контактують з кров’ю, дітям, що народилися від ВІЛ-позитивної матері.
