Як відбувається діагностика зору?

Усім людям рекомендується проходити офтальмологічне обстеження. Пацієнтам з аномаліями рефракції це необхідно для вибору оптимальної програми корекції зору. У свою чергу, людям зі здоровою зоровою системою обстеження проводиться для оцінки стану здоров’я очей та виявлення тих чи інших патологій на ранніх стадіях. Ждя ми розглянемо навіщо потрібна діагностика зору.

Навіщо потрібно проводити діагностику органів зору?

Під обстеженням яке проводить офтальмолог слід розуміти комплексне вивчення стану зорової системи пацієнта у кабінеті лікаря-офтальмолога з використанням спеціального обладнання та медичних препаратів, у тому числі крапель для розширення зіниць. Повне обстеження , як правило, триває близько 2-2,5 годин і включає ряд обов’язкових заходів, таких як визначення рефракції та гостроти зору людини, а також дослідження сітчастої оболонки (очного дна), вимірювання внутрішньоочного тиску і ін. У деяких випадках додатково проводиться огляд ока під мікроскопом (біомікроскопія), здійснюється вимірювання товщини рогівки (пахіметрія) та однорідності її структури (кератотопографія).

Іноді пацієнтам потрібно проведення ультразвукового дослідження ока визначення його довжини (эхобиометрия) чи розміру кришталика. Як правило, комплексне обстеження включає всі перераховані заходи і дозволяє отримати максимально повну і достовірну інформацію про здоров’я зорової системи пацієнта.

Багато хто вважає, що діагностика зору проводиться у людей, які мають будь-які зорові патології, наприклад, короткозорість, далекозорість, астигматизм та інші. Однак, це не так.

Школярі мають проходити обстеження в окуліста щороку, а дорослі (з 18 до 64 років) – раз на два роки. Після 65 років людині слід щорічно обстежуватися, оскільки збільшується ризик розвитку серйозних захворювань очей, таких як глаукома і катаракта.

Офтальмологічне обстеження дозволяє оцінити стан здоров’я органів зору та виявити ті чи інші патології на ранніх стадіях. Якщо у людини є якась аномалія рефракції, регулярне дослідження сприяє підбору оптимальної програми корекції та відстеження її ефективності. Також обстеження зорової системи в обов’язковому порядку проводиться перед лазерною чи мікрохірургічною операцією на очі. Таким чином, можна стверджувати, що діагностику органів зору здійснюють
у профілактичних чи лікувальних цілях.

У ході комплексного обстеження лікар-офтальмолог визначає:

• гостроту зору та рефракцію;
• внутрішньоочний тиск;
• товщину та однорідність структури рогівки;
• довжину ока;
• стан очного дна;
• рівень сльозопродукції;
• поля зору;
• інші показники.

Як проводиться базова діагностика зору людей?

Перед початком діагностики лікар розмовляє з пацієнтом та з’ясовує, що його турбує, уточнює, чи є якісь хронічні захворювання чи проблеми з очима. Після цього фахівець розпочинає проведення обстеження.

Як правило, воно починається зі стандартної процедури – авторефрактометрії. Вона дозволяє визначити точну рефракцію очей пацієнта за допомогою професійного апаратного комплексу (авторефкератометр). Далі здійснюється безконтактне вимірювання внутрішньоочного тиску з використанням електронного тонометра.

Для перевірки гостроти зору найчастіше використовуються спеціальні галогенові проектори з тестовими таблицями, що включають букви, картинки чи інші символи. Слід зазначити, що багато фахівців перевіряють гостроту зору двічі — в умовах вузької, а потім широкої зіниці (після застосування крапель). Це дозволяє отримати максимально точні дані та при необхідності підібрати засоби корекції.
У базову діагностику стану органів зору також входить ретельне дослідження сітківки (огляд очного дна та крайньої периферії сітківки в умовах розширеної зіниці). Це необхідно для виключення різноманітних дистрофічних змін, крововиливів та субклінічних відшарування. Крім того, фахівець проводить оцінку стану структур ока за допомогою біомікроскопа (щілинної лампи). Це дозволяє оглянути повіки, вії, кон’юнктиву, рогівку, райдужку та кришталик на наявність рубців, помутнінь та різних запальних процесів.

Базова діагностика людей з порушенням зору та пацієнтів зі здоровою зоровою системою проводиться за однією схемою.

Розширена діагностика органів зору

За наявності зорових патологій пацієнту може знадобитися проведення комплексного обстеження, що включає низку додаткових заходів. Наприклад, при тапеторетинальній абіотрофії сітківки спостерігається порушення метаболізму та відмирання світлочутливих клітин, що призводить до погіршення сутінкового зору. У разі виробляється виявлення меж полів зору людини на спеціальному приладі (периметрі). За допомогою методу периметрії також визначають глибину ураження зорових нервів при глаукомі.

Для виключення чи діагностування кератоконуса та астигматизму проводиться комп’ютерна топографія рогівки (кератотопографія) за допомогою спеціального технічного апарату – топографа. Цей метод дозволяє отримати достовірну інформацію про стан структури рогової оболонки. В результаті офтальмолог отримує топографічну карту із зазначенням нерівності чи однорідності рогівки. Сучасні топографи також дозволяють визначити товщину рогівки безконтактним способом відразу в кількох точках (метод пахіметрії). Як правило, додатково проводиться повторний вимір товщини рогової оболонки контактним методом (ультразвукова кератопахіметрія). Після цього порівнюються результати досліджень та визначаються максимально точні дані.

Діагностика зору у людей з катарактою включає обов’язкове ультразвукове визначення розміру кришталика, довжини ока (ехобіометрію) та глибини його передньої камери. На підставі отриманих даних у деяких випадках здійснюється розрахунок оптичної сили інтраокулярної лінзи для проведення операції факоемульсифікації.

При макулярній дистрофії, ураженні зорового нерва, глаукомі та інших серйозних захворюваннях очей застосовується метод оптичної когерентної томографії (ОСТ). Він дозволяє виявити різні порушення в роботі зорового нерва та центрального відділу сітківки. Це безконтактний метод дослідження, спрямований вивчення поперечного зрізу очних структур. Офтальмологи часто порівнюють його з оптичною біопсією. За допомогою сучасного обладнання лікарю вдається зробити високоточну мікроскопію тканини, що неможливо зробити при огляді очного дна. Метод базується на оцінці світлового сигналу, який відбивається від різних структур органу зору, що знаходяться на різній глибині. Такий механізм аналогічний УЗД, тільки звукова хвиля замінена світловою.

Методи діагностики зору

Як згадувалося вище, нині існують різні методи діагностики зору. Одні з них включені до базового офтальмологічного обстеження, тоді як інші використовуються лише за наявності будь-яких зорових патологій. Розглянемо найпопулярніші з них.

Які методи діагностики органів зору бувають?

• Рефрактометрія. Здійснюється за допомогою комп’ютерного рефрактометра. Дозволяє визначити рефракцію ока (ступінь міопії, гіперметропії, астигматизму та ін.).
• Візометрія. Проводиться з допомогою спеціальних тестових таблиць. Дозволяє визначити гостроту зору.
• Вимірювання внутрішньоочного тиску. Проводиться із використанням електронного тонометра.
• Визначення полів зору (периметрія). Здійснюється за допомогою спеціального приладу – периметра.
• Дослідження сітківки (очного дна). Виготовляється у різний спосіб, у тому числі з використанням 3-х дзеркальної лінзи Гольдмана.
• Ультразвукова біометрія. Метод визначення довжини ока (ехобіометрія) та товщини кришталика за допомогою ультразвукового обладнання.
• Ультразвукова кератопахіметрія. Метод визначення товщини рогівки за допомогою ультразвукового обладнання.
• Кератотографія. Вивчення нерівності чи однорідності структури рогової оболонки за допомогою топографа.
• Біомікроскопія. Оцінка стану структур ока під мікроскопом.
• Оптична когерентна томографія. Високоточна мікроскопія внутрішніх структур ока (офтальмологічна біопсія).

Що робити при виявленні різних порушень зору?

Якщо під час обстеження було виявлено серйозні патології зорової системи, фахівець призначає курс лікування (медикаментозний, хірургічний, комплексний та ін.). При виявленні різних аномалій рефракції лікар-офтальмолог проводить добір засобів корекції – окулярів або лінз . З кожним днем ​​все більше людей віддають перевагу саме засобам контактної корекції.

Вони не стискають перенісся і дозволяють без обмежень займатися спортом. Крім того, лінзи забезпечують високу чіткість периферичного зору, що максимально знижує рівень появи спотворень зображення.

Додатковим плюсом цих оптичних виробів є комфортна експлуатація будь-якої пори року.

Контактні лінзи не пітніють при носінні в дощ або туман, на відміну від окулярів. У виготовленні сучасних засобів контактної корекції використовуються технологічні матеріали, які забезпечують оптимальне зволоження рогівки та в достатній мірі забезпечують її киснем. За дотримання правил використання та догляду дані оптичні вироби безпечні для здоров’я очей.

4 причини вибрати контактні лінзи:

1. забезпечують високу якість центрального та бічного зору;
2. не обмежують свободу пересування;
3. сприяють комфортній експлуатації за будь-яких погодних умов;
4. не привертають себе увагу оточуючих і змінюють зовнішність.

За наявності різних порушень у роботі органів зору (близорукості, далекозорості тощо) засоби контактної корекції дозволять Вам насолоджуватися чітким сприйняттям картини світу.