Допінг в Олімпійських іграх. Як це змінило спорт

Багато атлетів, які прагнуть перевершити свої особисті рекорди, піддаються спокусі використати заборонені методи для досягнення переваги над конкурентами. Особливо це актуально для Олімпійських ігор, де неодноразово фіксувалися випадки, коли спортсмени вдавалися до допінгу для покращення своїх результатів.

Більшість препаратів, що підвищують спортивні досягнення, заборонена, однак деякі з них або не піддаються точному виявленню, або ще не внесені до списку заборонених. В історії Олімпійських ігор випадки вживання допінгу зазвичай швидко розслідуються, хоча іноді для офіційних рішень потрібен тривалий час. Повторні допінг-тести можуть виявити порушення після закінчення змагань, а судові розгляди можуть затягуватися. До того ж, незважаючи на чітке визначення правил, дискусії про те, які порушення слід карати і як суворо, не вщухають.

Далі розглянуто деякі з найгучніших допінгових скандалів у новітній історії Олімпійських ігор. Це лише невеликий список відомих спортсменів, які попалися на вживанні допінгу. У професійному спорті стероїди неприйнятні. Проте, на аматорському рівні припустимо. Можете зайти на сайт https://strong-muscle.com.ua/ua та купити стероїди для ваших цілей: набір маси, схуднення, рельєф. До всіх препаратів додається ПКТ та схема прийому.

Ленс Армстронг (США), 2000

Після того, як американський велосипедист і Лен Армстронг, який вижив у боротьбі з раком, здобув свою першу перемогу на Тур де Франс у 1999 році, він швидко перетворився на символ завзятості. Зі зростанням його популярності збільшувалася і популярність його благодійної організації боротьби з раком Livestrong. Однак у 2012 році всі його сім перемог на Тур де Франс (1999-2005 рр.) були анульовані, коли звинувачення у допінгу, що висіли над ним роками, підтвердилися як частина добре спланованої та масштабної допінгової змови його команди U.S. Postal Service.

Після викриття у 2013 році Міжнародний олімпійський комітет відкликав бронзову медаль Армстронга, яку він виграв в індивідуальній гонці на час на Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї, Австралія. Не минуло й року, як Армстронг вперше визнав свою провину в допінгу у короткому телевізійному інтерв’ю з Опрою Уінфрі. Проте повернув він медаль лише за вісім місяців після цієї події.

Луїза Галіуліна (Узбекистан), 2012

Узбецька гімнастка Луїза Галіуліна планувала взяти участь у своїх других Олімпійських іграх у Лондоні у 2012 році. Однак після того, як вона склала позитивний тест на фуросемід, препарат, що використовується для зменшення ваги і приховує інші речовини в організмі, Галіулін тимчасово усунули від участі в іграх. Галіуліна стверджувала, що не свідомо вживала фуросемід, вказуючи на те, що її мати давала їй ліки від серця місяцем раніше. Фуросемід також застосовується для боротьби з високим кров’яним тиском та серцевою недостатністю.

Галіуліна була змушена пропустити свої змагання зі спортивної гімнастики через цей інцидент. Незабаром після того, як другий тест підтвердив її позитивний результат, Галіуліна була виключена з Олімпійського села та відсторонена від змагань на два роки.

Меріон Джонс (США), 2000

У 2003 році розслідування щодо Лабораторії BALCO, яка постачала стероїди багатьом відомим спортсменам, викликало підозри у використанні допінгу американською спринтеркою Меріон Джонс. Тільки 2007 року Джонс визнала, що використовувала спеціально розроблений стероїд, відомий як “клір”, починаючи з безпосередньо перед Літніми Олімпійськими іграми 2000 року в Сіднеї.

Джонс повернула всі п’ять медалей, виграних на цих іграх, включаючи золоті у бігу на 100 та 200 метрів та естафеті 4х400 метрів, а також бронзові медалі у стрибках у довжину та естафеті 4х100 метрів. Усі її результати з 1 вересня 2000 року були анульовані, і їй було призначено дворічну дискваліфікацію.

У 2010 році Спортивний арбітражний суд ухвалив рішення про те, що учасники естафетної команди разом із Джонс можуть зберегти свої медалі, оскільки вони діяли відповідно до правил, які були чинними на момент змагань.

Бен Джонсон (Канада), 1988

Усього через три дні після свого тріумфу у фінальному забігу на 100 метрів на Літніх Олімпійських іграх 1988 року в Сеулі, південнокорейська зірка бігу Бен Джонсон був позбавлений перемоги через позитивний аналіз на станозолол стероїд. Джонсон встановив новий світовий рекорд часом 9,79 секунди, проте невдовзі після виявлення допінгу він відкидав звинувачення, хоча пізніше зізнався у використанні іншого стероїду, фуразаболу, у процесі підготовки до ігор.

Його досягнення були анульовані, і золоту медаль передало американському спринтеру Карлу Льюїсу. У 1993 році Джонсон не пройшов ще один допінг-тест, який показав підвищене співвідношення тестостерону до епітестостерону, що призвело до його довічної дискваліфікації Міжнародною асоціацією легкоатлетичних федерацій, що керує організацією світової легкої атлетики.

Ніклас Бекстрем (Швеція), 2014

Ніклас Бекстрем, відомий шведський хокеїст, не зміг взяти участь у фінальному матчі за золото на Зимових Олімпійських іграх 2014 року в Сочі через позитивний тест на псевдоефедрин. Оголошення про його дискваліфікацію, яке було зроблено лише за кілька годин до початку гри, викликало критику з боку шведської сторони. Кажуть, він ще приймав таблетки Станозолола, одного з найпопулярніших стероїдів для маси та сили.

Після розслідування олімпійськими офіційними особами було встановлено, що Бекстрем не прагнув нечесної переваги, приймаючи заборонений засіб. Хокеїст дотримувався порад лікаря своєї команди і навіть вказав прийом ліків у медичній декларації. Незважаючи на це, Бекстрем був нагороджений медаллю, але отримав офіційну догану від Всесвітнього антидопінгового агентства. Тим не менш, це була мала втіха, оскільки шведська команда, опинившись у чисельній меншості, поступилася Канаді з рахунком 3:0 і посіла друге місце, виборовши срібну медаль.

Андреа Радукан (Румунія), 2000

Андреа Радукан, молода румунська гімнастка, втратила свою золоту медаль у багатоборстві, завойовану на літніх Олімпійських іграх 2000 року в Сіднеї, після того, як тест на наявність псевдоефедрину показав позитивний результат. Цей стимулюючий компонент, який є присутнім у деяких препаратах від застуди, таких як Судафед, був внесений до списку заборонених речовин Міжнародним олімпійським комітетом, але його використання не заборонялося Міжнародною федерацією гімнастики.

На той час Радукан було всього 16 років, і вона прийняла псевдоефедрин за рекомендацією лікаря своєї команди. Лікар пізніше був дискваліфікований від участі у двох наступних Олімпійських іграх. Радукан вже здобула золото у командних змаганнях та срібло в опорному стрибку. У наступних тестах на допінг результати були негативними, що дозволило їй зберегти ці медалі. У 2015 році Радукан звернулася з апеляцією до президента Міжнародного олімпійського комітету Томаса Баха у спробі відновити свою золоту медаль у багатоборстві, але її звернення не призвело до зміни рішення.